direkt_mashin (direkt_mashin) wrote,
direkt_mashin
direkt_mashin

...................................

Степан Храбров - Комментарий в ЖЖ <lj_notify@livejournal.com>
Получатель: direkt-mashin1@yandex.ru▼

ПеревестиСоздать правилоСвойства письма
подробнее кратко ×Язык письма — украинский. Перевести на русский?
та ни.. так зрозумию

" Мені пощастило познайомитися з литовським ксьондзом от­цем Болеславом. Середнього росту чоловік, жвавий, оптимістич­ний, доброзичливий і приязний, цей католицький священик маг­нетично притягував до себе, хоч собою був непоказний, навіть якийсь сіруватий. Але очі його випромінювали лагідність і любов, він ніколи не підвищував голосу, а його переконання й тверджен­ня носили характер монолітності, нерушимості. Мене зацікавило те, що він не проклинав радянську владу, чекістів, не лаяв нові порядки, що їх принесли в Литву окупанти, а вважав, що всі події служать «промислу Божому», що буря рушить гнилі дерева, дуп­лясті, а життєдайні, потужні, сильні лише зміцнює. «Кожен народ, — казав отець Болеслав, — має пройти Божий іспит, щоб показати Вищому Екзаменатору, на що він здатний, чи готовий він увійти бо Нового Світу».

Для мене такі розмови були дивні, але окриляючі. Я відчував, Що священик зриває з мого духу запони, накладені життєвою си­туацією, місцем народження, вихованням. Він теж цікавився моїм світоглядом, високо оцінив моє захоплення фантастикою та мрія­ми про грядущі зоряні мандри. «Це входить у план Христа, — несподівано сказав отець Болеслав. — Царство Небесне, яке Учитель пророкував — не містика, а грядуща реальність гуманізованого та обоженого світу...»

Мені дуже імпонував такий погляд на Христа, хоч було й дивно, що ці речі говорить церковний діяч. Я відверто сказав йому! про це. Він ласкаво засміявся і відповів:

— Не лише світ, а й християнські церкви проходять період ембріогенезу. Те, що ми знаємо — муки зародження, розвитку пло­ду, а згодом і Народження в Новий Світ. З тієї точки зору Гітлер та Сталін, як персоніфікації Князя Землі, Сатани, гартують душі для «Народження в дусі», як заповідав Христос.

Я здивувався такому всеосяжному погляду на історію Світу. «Тоді можна виправдати й Голгофу», — вирвалося у мене.

— А навіщо ЇЇ виправдовувати? — гостро запитав ксьондз. — Голгофа зруйнувала деспотію Сатани, відкрила Браму до Царства Небесного...

— Тоді — чим гірше тим краще? — іронічно запитав я.

— Чим гірше — тим краще, — згодився отець Болеслав.

Я довго міркував над його парадоксальними твердженнями, зрештою збагнувши велику правду такого підходу до космоісторії Всесвіту.

Не знаю вже, з якого приводу, але одного разу я попросив його помолитися за мене і... запитати Господа про мою долю: чи вдасться мені звільнитися, повернутися додому і зробити щось добре для людей?




Отець Болеслав обняв мене, лагідно сказавши:

— Я помолюсь за тебе, але не відаю, чи Господь відповість щось на твоє запитання...

Наступного ранку він зустрів мене радісно, схвильовано і... трохи збентежено.

— Я молився за тебе, — просто сказав він. — І Господь відповів мені. Ти повернешся додому, обнімеш матінку, рідних, багато зро­биш для рідного народу, для людства... «Доля його — це він сам, — сказав Господь. — Хіба Отець закликає Сина вернутися до Нього? Бажання Сина йти є і Поклик, і Прихід». І ще сказав Господь, що на тобі Апостольський Знак...

— А що це означає? — здивувався я. — Хіба нині можуть бути Апостоли? Тим більше, що я вихований в атеїстичній школі...

— Це все пусте, — усміхнувся священик. — Путі Господні несповідимі. Прислухайся до голосу серця. Серце знає, хто ти, звідки й куди. А щодо Апостольства... Минуле, сучасне й грядуще — це все Єдиний Шлях. Дух живе у всіх віках. Ти вже міг нести цю місію. А ким був — сам розкриєш, коли настане пора...

— Хіба людина живе багато разів? — вражено спитав я. — Ви вірите в ідею перевтілення?

— Церква осудила цю ідею, — серйозно відповів священик. — Але багато мудрих отців церкви вірили в реінкарнацію, та й сам Господь в Новому Завіті неодноразово мовить про реальність бага­тьох життів. Тому, — загадково усміхнувся отець Болеслав, — ти цілком міг бути Апостолом, або Папою Римським... або ієрархом якоїсь церкви. Коротше, кимсь таким, на кому є Апостольський Знак...

Я так і не збагнув — жартує священик чи серйозно каже такі речі, але та бесіда лягла в найтаємничіші глибини серця і... почала розгортати сторінки психогенетичної книги мого єства...

Незабаром ми розлучилися, мене відправили в невеликий бу­дівельний табір."
Tags: ОЛЕСЬ БЕРДНИК, Оркланд якЪ вон Е
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 11 comments